Ми знали і любили пана Юрія як науковця, що поєднував інтерес до різних наук та різних методів досліджень. Як людину, що доказово висловлювала свої погляди і могла заперечувати поширені уявлення, коли вони переставали відповідати реальності. Як мужню людину, що могла ризикувати життям заради важливої дослідницької мети. І людину, що продовжувала боротись із смертельною хворобою, маючи невеликі шанси одужати.
Юрій Костюченко мав унікальне тонке почуття гумору, інтерес до мистецтв, зокрема до поезії Близького Сходу, яку художньо перекладав українською. Він міг здобувати симпатії навіть серед людей, які взагалі неохоче ідуть на контакт з іноземцями. Це було рідкісне поєднання знання точних наук із гуманітарною обдарованістю та глибоким розумінням соціальної реальності. Я утримаюсь від формального переліку наукових регалій та звань. Однак зауважу, що пан Юрій мав широкі фахові зв’язки в Україні та за її межами, друкувався в серйозних міжнародних виданнях і входив до міжнародних фахових асоціацій.
Коли ми кажемо, що збираємось продовжувати справи друга і колеги, якого втратили, варто вточнити, які саме справи він розпочав. Та, ймовірно, був би вдовлений, знаючи що вони будуть продовжені. Це напрямок соціокультурної антропології, який походить від структуралізму Леві-Строса, але не обмежується давно відомими класичними концепціями. Юрій Костюченко називав його кризовою антропологією, маючи на увазі галузь застосування методу. Зокрема, оцінку ризиків, прогнозування подій та реакцій на події із застосуванням математичних моделей соціальних систем. Дані, отриманих за допомогою моделей, іноді корисно доповнювати інтерпретаціями власне антропологічного або психологічного характера. Чим ми, власне, займались у спільних проектах, і чим продовжимо займатись, розвиваючи унікальні ідеї пана Юрія. Сподіваємось, що інші його колеги теж продовжать надихатись попередньою співпрацею.
Серед наукових розробок, що мали практичне застосування, Юрій Костюченко зробив значний внесок у спростування позанаукових поглядів на розвиток конфлікту України і РФ. Він дуже скептично ставився до перспективи встановлення миру на умовах, що виносять за дужки український інтерес і доводив, чому цього не може статись. Зокрема, через антропологічну катастрофу, що для нас є актуальною загрозою, а для РФ – доконаним фактом, очевидним для фахівця, який працює з даними польових досліджень.
Він провів сотні індивідуальних інтерв’ю з комбатантами і довів, що так звані держави ОРДЛО є проксі утвореннями, підконтрольними РФ, і що вони підпадають під визначення терористичних організацій, зокрема через залучення неповнолітніх у збройний конфлікт. Юрій Костюченко довів антропологічними методами хибність поширених уявлень про постсовітський простір, який продовжує існувати переважно в уяві частини теоретиків. Він також різко заперечував проти зміни суспільних приоритетів від очевидного підчас війни - людської безпеки до сумнівних методів боротьби із корупцією. В результаті зміни фокусу уваги і корупцію досі не вдалось подолати, і ситуація людської безпеки, кажучи політкоректно, суттєво погіршилась.
Можливо, посадовцям варто частіше брати до уваги аргументи наукових досліджень та робити з них належні оргвисновки. Також можливо, варто викладати ці розробки у простішій формі, доступній людям із типовою для України вищою освітою, перекладати з наукової мови на зрозумілу. Зокрема, одна з математичних моделей Юрія Костюченка описує вплив на кризову ситуацію комунікацій владних органів, та можливе пом’якшення або поглиблення кризи через інформаційну політику. Тут ми згадуємо лише науковий доробок останніх років, про який добре знаємо. Напевне, до того багато що можна додати...
І на завершення. Одним з чинників, що врятували нас від перетворення на периферію так званого русскаго міра, є різноманіття та складність системи, яку являє собою український соціум. Юрій Костюченко застерігав, що наступною поганою річчю, яка з нами може трапитись внаслідок війни, є спрощення соціальної структури, примітивізація людських стосунків, відкидання складного як зайвого. Сподіваюсь, ми збережемо принаймні деякі острівці когнітивної складності, слідуючи як своєму власному інтересу, так і волі покійного, яку він висловлював останнім часом у приватному спілкуванні
Сумуємо. Шкодуємо за втратою. Глибоко співчуваємо родичам пана Юрія, його сім’ї. А також всім, хто його знав і любив. Хай спочиває з миром...
