Щодо патернів адаптивної поведінки терористів

Ті, хто більш-менш уважно слідкував за діяльність Ісламської Держави, давно помітили, що вони є більше «червоними» ніж «чорними», тобто, багато дослідників зауважили схожість наративів, поведінкових патернів і моделей управління ІД і більшовиків періоду 1917-1922: системний інституційний терор, винищення цілих соціальних груп, соціальне конструювання через введення штучної мови, контроль ресурсів, зокрема, харчування, управління поведінкою і культурними практиками, специфічне обмеження пересування, введення складних соціальних ієрархій тощо. І цьому не варто дивуватися, бо джерелом ідеології ІД є арабський соціалізм у викладенні засновника партії Баас (Партії арабського соціалістичного відродження - Ḥizb Al-Ba‘ath Al-‘Arabī Al-Ishtirākī) Мішеля Афлака та нео-троцкізм (багато текстів ІД, якщо позбавити їх від маскувального псевдо-ісламського пропагандистського лушпиння, є мало не калькою з текстів троцькістської газети «The Militant», яка видавалася в 1920-30-х в США та Великобританії). Власне, багато колишніх іракських військових, членів Баас та послідовників Ібрагіма ад-Дурі, складали основу бойових підрозділів ІД.

Історична різниця між більшовиками і ІД в такому випадку полягає в тому, що більшовикам «вдалося» - тогочасні соціальні і політичні комунікації не дозволили світові побачити терористичну сутність їхньої влади, а тому потужної і дієвої міжнародної коаліції створено не було, - більшовики утримали владу, території, і зрештою отримали міжнародне визнання.

Але адаптивні поведінкові патерни у всіх терористичних режимів залишаються питомо однаковими.

Ось наприклад, зараз дослідники тероризму пишуть, що в умовах жорсткого контролю соціальних мереж і інтернет-контенту, пропагандисти ІД нещодавно почали створювати в соцмережах сторінки і канали фейкових «центрів дослідження тероризму», через які вони продовжують розповсюджувати матеріали своїх інформаційних агенцій на кшталт Amaq чи Nashir, що дозволяє уникати прямої модерації.

Взагалі-то, це було питанням часу, коли вони до цього додумаються, особливо, зважаючи на досвід їхніх попередників зі створення всієї цієї глобальної мережі сумновідомих прокремлівських псевдо-експертних бюро, псевдо-аналітичних агенцій і псевдо-благодійних фондів – від «Імператорського православного палестинського товариства» під орудою колишнього директора Федеральної служби контррозвідки РФ генерал-полковника Сергія Степашина до фондів «Істокі» і міжнародних форумів «Діалог цивілізацій, керованих путінським найближчим поплічником Володимиром Якуніним, колишнім керівником РЖД.

Ну, як казали засновники цього підходу «вірним шляхом йдете, товариші», подивимося, як це спрацює в поточному глобальному контексті…