… дєдовоєвали теж мають жіночий відповідник. Можливо, це унікальні для російського православія спільноти жон-мироносиць? Жінки, що засвідчили розп’яття Христа, або ж аналогічні дії ворогів. Але сучасні жони-мироносиці існують в реалі. Так само, як, наприклад, історичні реконструктори Першої Світової, включно з Гіркіним. Тут має бути хтось ближчий до міфологічного виміру буття. Втілення архетипу Жахливої Матері, або ж хтонічного жіночого начала. Наприклад, індійська Калі, богиня-руйнівниця. Або велетка Хель із скандинавської міфології, володарка одного з нижніх світів (англ. Hell походить саме від її імені). Хель була дуже красивою спереду, але контрастно потворною виглядала її задня частина, гнила і поїдена хробаками. Або давня слов’янська богиня Мокош, мати мертвих, про яку не збереглось достовірних свідчень. Оскільки адепти її культу не вели письмової документації.
А хто ж в сучасній Московії може нам дати підказку? Можливо, відвертіше за інших висловився Дугін. Последняя судьба плоти, фосфорисцентной, разлагающейся, сладко воняющей человеческой телесности открывается в бою и особенно после боя как наглядный урок практического богословия. Современный человек упустил из виду свои корни, стадии своего происхождения, искренне поверил, что его форма была всегда, что он сам себе творец. Он забыл о том, что ему предшествовало — прах земли, и к чему он возвратится — к праху земли. (Война – наша мать, сайт Ізборського клубу, 2016). Хоча автор ховається за авторитет німецького філософа Юнгера, це його персональне доповнення. Воно досить відверте. Не обов’язково мати диплом із психології, щоб відчути в цьому уривку персональний кайф некрофіла. Який, можливо, за сумісництвом є мазохістом або копрофагом. Хоча з наведеного уривка цього не слідує; варто дослідити трохи більший корпус текстів. Звісно, коли Дугін говорить про збочення, маємо йому вірити. Бо він заснував центр консервативних студій при МГУ ім. Ломоносова, і певний час справляв вплив на державну політику найвищого рівня.
Ідеолог консерватизму здорової людини Роджер Скрутон, чия книга недавно вийшла в українському перекладі, вважав консерватизм соціальним контрактом нині живих людей з померлими, які були носіями традиції в минулому, і наступними генераціями, до яких перейде обов’язок цю традицію зберегти. Ця ідея резонує із поглядами частини українців; тут згадується Шевченко, який звертався до мертвих, і живих, і ненароджених. Консерватизм нездорової людини, зокрема, некрофіла, виключає із суспільної угоди і ненароджених, і частину живих, що з певних причин не мають права голосу. Їхня версія консерватизму виключає майбутнє, що суттєво відрізняється від минулого. Це таке собі обрізане колесо Сансари, обертання якого не виносить учасників процесу за межі залізної доби. Дурна нескінченість повторюваних ситуацій, що здаються пацієнту безвихідними.
Чому раділи деякі старші жінки з Криму, які в 2014 році вважали себе не окупованими, а звільненими? Я мечтала умереть в России (с). Тобто – не мати більшу пенсію, не їсти млинці з чорним кав’яром щонеділі, не переселитись в новий розписний тєрєм. А саме правильно померти. Що з цього приводу думають діти, або онуки – в них не питали. Головне - бабцю було врятовано для верхнього світу. Інша визволена старша товаришка з’являється на Харківщині в 2022 році, і вона несе червоний прапор! Мало що викликало таке пожвавлення в окупантів. Це не якийсь фальшований референдум, а символічне підтвердження важливості процесу. Одна бабця з прапором, яка вчасно потрапляє в кадр, для підйому морального духу окупантів переважить взвод ЗСУ, який наступного дня наробить в них же багато дірок, несумісних із життям. Що вона при тому думала, і кого готувалась вітати у власному віртуальному світі? Какая разніца… Також не важливо, скільки старших жінок, що пам’ятають СРСР, тихо ненавиділи цей спосіб життя і раділи поваленню совітських ідолів . Дєди, ось ваші баби. Їх повернули.
Бабушка с флагом - купить недорого | AliExpress
Скріншот автора
